(1903, Бендери, Бессарабія – 1937, Сандармох, Карельська АРСР)

«Король футуропрерій» – так у 1922 році підписав свою дебютну поетичну збірку «Психетози» 19-річний Гео Шкурупій, експериментатор і футурист. Як показала його подальша творчість, письменник не дарма приміряв на себе літературну корону.

Шкурупій народився в сім’ї залізничника і вчительки, тому родина часто переїжджала, а з 1913 року осіла в Києві. З невеликими перервами Гео Шкурупій прожив у цьому місті до кінця життя. Навчався він у Другій київській гімназії, а по її закінченню у 1920 році вступив на медичний факультет Київського університету. Не довчившись там, трохи відвідував заняття в Інституті зовнішніх зносин, але вищої освіти так і не здобув.

З 1921 року, відколи до Києва повернувся лідер українських футуристів Михайль Семенко, Гео Шкурупій став його другом і соратником й остаточно пристав до футуристичного табору. Після поетичних збірок «Психетози» (1922), «Барабан» (1923), «Жарини слів» (1925) Шкурупій випустив першу прозову збірку «Переможець дракона», в якій відмовився від популярних тоді орнаменталізму й психологізму на користь сюжетності. А в 1928 році опублікував перший експериментальний роман в українській літературі – «Двері в день», в якому змішав елементи найрізноманітніших жанрів: історичного й любовного роману, детективу, художнього репортажу та кіносценарію.

В галузі кіно невгамовний Шкурупій також попрацював: у 1925–1926 роках був сценаристом і редактором на Одеській кінофабриці, куди його зманив Семенко. За сценаріями Шкурупія поставили два фільми – «Синій пакет» і «Спартак». На Київській кінофабриці письменник працював трохи довше – з 1927 по 1930 роки.

У 1930-му разом із письменником і критиком Олексієм Полторацьким Гео Шкурупій побував у Монголії. Результатом цієї подорожі стали «Монгольські оповідання» (1932) – прекрасний зразок репортажної літератури свого часу.

Гео Шкурупій входив до низки літературних угруповань футуристів, а в 1930 році очолив філію «Нової генерації» в Києві. Києву присвячено найкращі розділи «Жанни-батальйонерки» – роману на таку неочевидну тему, як жіночий батальйон під час Першої світової війни.

Розстріляний у 1937 році в карельському урочищі Сандармох.

Інші локації Києва, пов’язані з автором: Шкурупій із дружиною та сином жив у будинку № 51 по нинішній вулиці Володимирській, тут його й арештували у 1934 році.