city silhouette

Київські Листи

Гео Шкурупій

Пов’язано з листом:

Гео Шкурупій

  • Уривок із роману «Жанна батальйонерка»

     

    Осінь у Києві — це примхлива вигадка естетів, бо ти відчуваєш, що живеш лише в краєвидах сезаністів, а не в звичайному, реальному місті. Що може бути кращого за Київ, з його чудовими вулицями, парками й будівлями? Тим, хто кохається на старовині й пейзажах, це місто є фантастичний скарб, фантастичніший за скарби Мазепи.

    Це місто має таку барвисту історію, якої, мабуть, не мало жодне місто в світі. Його історія насичена війнами, руїною й будівництвом. Примхливий витвір старовинного ювеліра не міг би бути кращий за це місто. І ніяка вигадка романіста не могла б вигадати подій, що їх пережив Київ.

    Пам’ятники старовини аж надто цікаво переплелися в ньому з новими винаходами й фабриками. Вигляд фунікулера на Володимирській гірці зовсім не заважає вигляду Андріївської церкви, і димарі фабрик зовсім не порушують вечірньої гармонії огнів Подолу. Навпаки, трамвай, що мчиться Хрещатим яром, і суворий Арсенал, що підступив до стрункої дзвіниці й мережаних верхівок Лаври, лише поглиблюють екзотику й романтику Києва.

    На тлі облудливого вечора, що пронизаний електричними кругами огнів, що оточений важкими масивами будівель на розі сучасних галасливих вулиць старанно сперечається металевий голос радіо, що передає фокстрот, із голосами лірників і кобзарів, які співають пісень про Морозенка й Байду. Тінь святково вдягненого в коштовний жупан козака, що вийшов із пісні, гуляє вулицями й зачаровано слухає металеві радіоповідомлення про революції і страйки робітників.

    Справжній киянин відчуває себе нещасним вигнанцем у будь-якому іншому найкращому місті.

    (Гео Шкурупій. Жанна батальйонерка. Київ: Темпора, 2018, с. 302–303.)
Пов’язано з листом:

Табличку з листом шукайте тут: