city silhouette

Письменники

Аттила Могильний

Пов’язано з автором:

Аттила Могильний

(1963, Київ – 2008, Київ)

Серед поетів, які присвячували свої твори Києву, не так багато киян. Аттила Могильний якраз належить до них. Своє незвичне ім’я він отримав з угорською кров’ю від матері. Батько його – дитячий поет, відомий під псевдонімом Віть Вітько. Дисидент Василь Овсієнко згадував про цю родину: «У домі Могильних на Чоколівці панував український дух. Стіни були обписані українськими словами й автографами, обставлені українськими книгами й виробами. Тут діяв неформальний український гурток».

Аттила Могильний навчався на філологічному факультеті Київського університету ім. Тараса Шевченка, потім викладав у Київському університеті та Варшавському університетах, у Таджикістані вивчав перську мову й культуру.

Творчий доробок Аттили Могильного невеликий: це поетичні збірки «Турмани над дахами» (1987) та «Обриси міста» (1991) й дитяча повість «Мавка і Мурашиний князь» (1988). Головний персонаж поезії Аттили Могильного – Київ. Це місто постає не декорацією, на тлі якої відбуваються події, а самодостатнім світом. У віршах зринають дуже конкретні деталі, як у назві першої поетової збірки: турмани – це порода голубів, яка була популярна в Києві у часи дитинства Аттили.

Найкраще, певно, про цього цілковито київського поета висловився Іван Малкович: «У віршах Аттили Київ постає повнокровною україноцентричною Меккою. Мова його віршів точна, шляхетна, рішуча і рвійна – так могли розмовляти давні українські княжичі, що, вирушивши колись у небезпечні військові чи мисливські виправи, несподівано зринули в сучасному Києві».

Інші локації Києва, пов’язані з автором: за віршами Могильного можна складати карту міста, про це говорять назви поетових віршів і циклів: «Україна починалася з Відрадного»; у циклі «Кав’ярні» кожен вірш присвячений закладам у конкретних місцях – на вулиці Паризької комуни, на розі Саксаганського, біля скверика з гарматами; цикл «Пори року на Андріївському узвозі»; до назв багатьох віршів додано «В старому Києві»; цикл «Чоколівка» присвячено пам’яті поетового діда, який у 1943 році загинув у київському підпіллі.

Пов’язано з автором: