city silhouette

Київ

zoom icon

Автор фотографій Олександр Литвин

Вулиця Михайлівська

Пов’язано з пам’яткою:

Вулиця Михайлівська

Як у багатьох вулиць поблизу Софії та Михайлівського монастиря, історія Михайлівської сягає ще доби Київської Русі. Вулиця вела від Лядських воріт (на території нинішнього Майдану Незалежності) до Михайлівського собору – отже, існує принаймні від ХІІ століття. А вулиця з такою назвою згадується в документах 1799 року.

Нинішня забудова Михайлівської склалася переважно в останній третині ХІХ століття, а оскільки вулиця мала перший розряд, то на ній можна було зводити тільки кам’яні будинки не нижчі, ніж у два поверхи.

Вулиця Михайлівська з ХІХ століття пов’язана з різними культурними подіями та постатями. У будинку, на місці якого нині готель «Козацький», мешкав художник і фотограф Іван Гудовський, у якого гостював Тарас Шевченко. В будинку № 12 у січні 1874 під час гастролей у Києві угорський композитор Ференц Ліст зустрічався з колегами по цеху Йосипом Вітвицьким та Алоїзом Паночіні. За адресою Михайлівська, 16а протягом 1893–1895 років розташовувалася музична школа Станіслава Блюменфельда, де Микола Лисенко викладав гру на фортепіано та проводив репетиції хору. В будинку № 10 у 1906 році оселилися редакції перших україномовних журналів імперії «Нова громада» та «Громадська думка».

За радянських часів Михайлівська мала назву Паризької комуни (1922–1991), а в народі її називали просто «Паркомуни». Саме тут у будинку 12а на початку 1990-х з’явився сквот (покинутий будинок, де починають мешкати без згоди власника). У 1990–1994 році у сквоті «Паркомуна» згуртувалися українські митці – Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Юрій Соломко, Валерія Трубіна, Василь Цаголов та інші. Сквот став прообразом сучасних центрів мистецтв: там спілкувалися, працювали, створювали перформанси, дивилися фільми, влаштовували вечірки. Це не була мистецька спілка з маніфестом і програмою – навпаки, художники підкреслювали свою асистемність та належність до контркультури, що дуже виразно характеризує атмосферу перших років незалежності. (В 1990-ті у Києві були й інші сквоти, наприклад, на Олегівській чи «БЖ-Art» на Великій Житомирській.)

Пов’язано з пам’яткою: