. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Хідник простелено угору.

Просякла волокнистим травнем

Андріївська, униз прозоро

дивитись лицарям примарним.

Узвіз хитається у ритмі

ходи, Узвіз міняє шкіру

і реставрується, і в гримі,

як в латах, атакує сіру

фалангу буднів. Геть завісу!

Я серед вух, як серед лісу,

серед очей, як серед свіч,

з завмерлим звіром віч-на-віч,

себто глядацтвом, воно стежить,

хустинки мне, у нього — нежить,

воно ховає свист у роті,

йому потрібен цирк на дроті,

воно реве і сітку рве,

воно чекає на «В В»!

В. В. —мої ініціали,

це не суттєво, але справи

це не міняє, театрали

були відсутні, та й вистави

передбачалось не, читання

моїх поезій плюс «Волання…»

зібрали фанів бубабізму…

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Травень – липень 1991

Львів