city silhouette

Київські Листи

Михайль Семенко

Пов’язано з листом:

Михайль Семенко

  • ІЗ ЦИКЛУ «П’ЄРО МЕРТВОПЕТЛЮЄ»

     

    Вулиці

     

    Улиці залюднені, трамваї стрійні,

    з очей таємних шовкові нитки

    снуються в душу, де плями мрійні,

    де тепло гріють зустрічні думки.

     

    Лоскоче груди пропелер шумний,

    у серці – свято, мов смілий скарб

    злетів самотно – близький, безстумний,

    розцвівсь довкола у безліч фарб.

     

    Не розімкну я прозорий ланцюг,

    не одділю я фатальних думок —

    бо так багато на сонці вранці

    зустрічно-злотних таємних ниток.

     

    1918


  • Заклик

    Не будьте, не будьте такими затурбованими –

    на Хрещатику ніччю немає хмар.

    Не робіть, не робіть обличчя зосередкованими,

    викиньте кишеньковий словар.

     

    Засвітіть в чорну ніч електрику безжурну,

    уявіть, що навколо — храм.

    Полюбіть, полюбіть зруйнованість мурну –

    більше немає, немає драм.

     

    Увільніться обачно від похмурості банної,

    задеріть голову до аероплянних препон.

    Не визнавайте мудрости, і від туги безнастанної

    заведіть грамофон.

     

    Я не люблю бачить вас зосередкованими,

    вас зв’язує кишеньковий словар.

    Відчуйте душу душею незатурбованою,

    на Хрещатику ніччю немає хмар.

     

    1918

    (Михайль Семенко. Повна збірка творів. Т. 3. [Київ:] ДВОУ. Література і мистецтво, 1931, с. 9, 20.)

    Перший вірш входив до збірки «П’єро задається» (1918), а другий – до збірки «П’єро мертвопетлює» (1919). Об’єднані в єдиний цикл у «Повній збірці творів» 1931 року.

Пов’язано з листом:

Табличку з листом шукайте тут: