city silhouette

Письменники

Володимир Сосюра

Пов’язано з автором:

Володимир Сосюра

(1898, Дебальцеве, Катеринославська губернія – 1965, Київ)

Дитинство Сосюри минуло в селищі Третя Рота на Донбасі. Під час національно-визвольних змагань майбутній поет спочатку воював у лавах петлюрівської армії, потім – у Червоній. Суперечність між «Сосюрою-націоналістом» і «Сосюрою-більшовиком» породила у поетовій творчості мотив роздвоєності «двох Володьок» (однойменний вірш 1930 року). У літературне життя Сосюра увійшов з прорадянською поемою «Червона зима» (1921), присвяченою революції та війні. У великих творах, які поет задумав або почав писати у 1920-ті, він намагався зняти суперечність між «двома Володьками», проте незабаром стало очевидно, що подібні компроміси неможливі, тому ці твори або зникли, як поема «Махно», або були відкладені до 1950-х років.

Після «Червоної зими» Сосюра потрапив у перший ряд української літератури. Збірки «Осінні зорі», «Місто» (обидві 1924), «Сніги», «Сьогодні» (обидві 1925), «Золоті шуліки», «Юнь» (обидві 1927), «Коли зацвітуть акації» (1928) користувалися надзвичайною популярністю. Сосюра насамперед потужний лірик, максимально відвертий у своїй поезії – аж настільки, що інтимна стихія вривається навіть у громадянську лірику. Показово, що два найвідоміші вірші поета – «Так ніхто не кохав» і «Любіть Україну!» – саме про кохання, до жінки й до країни. Вірш «Любіть Україну!» Сосюра написав у 1944 році, й поезія увійшла до збірки «Щоб сади шуміли» (1947), за яку автор отримав Сталінську премію. Але навіть це не врятувало Сосюру від цькування. У 1951 році газета «Правда» саме за цей вірш закидала Сосюрі націоналізм та відірваність від життя.

Сосюра зберіг свій інтимно-ліричний погляд і в урбаністичній поезії. Тому й про Київ, у якому поет прожив понад чверть століття, він писав з великою ніжністю.

В часи хрущовської відлиги Володимир Сосюра повернувся до кількох важливих творів свого життя. 1959-го він дописав поему «Мазепа», але попри безкомпромісний антиімперський пролог, мусив додати епілог про дружбу народів. Того ж року він завершив автобіографічний роман «Третя Рота», роботу над яким почав ще в 1923-му році. 1960-го написав поетичний мемуар «Розстріляне безсмертя» про культурне середовище, знищене репресіями 1930-х років.  Всі ці тексти повністю, без купюр вийшли лише у 1980-ті, а деякі навіть у 2000-ні рр.

Інші локації Києва, пов’язані з автором: протягом 1937–1957 рр. мешкав у будинку письменників «Роліт» (нині вул. Богдана Хмельницького, 68), по тому на вул. Михайла Коцюбинського, 2.

Пов’язано з автором: