city silhouette

Київські Листи

Володимир Сосюра

Пов’язано з листом:

Володимир Сосюра

  • Київ

    Я люблю ці вулиці шумливі

    і руїни Золотих воріт.

    Ці сади, пісень і кроків зливи

    і гудків задуманий привіт.

     

    Я люблю, коли дніпрові води

    відбивають лагідно вогні,

    вічний рух щасливого народу,

    пароплавів крики вдалині.

    . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

     

    1939

    (Володимир Сосюра. Твори: В 4 т. Т. 2. Київ: Дніпро, 1986, с. 346.)

    * Ми свідомо подаємо лише фрагмент цього вірша, оскільки в наступних строфах Володимир Сосюра спокутує перед радянським режимом своє петлюрівське минуле.

  • Весна

    Весна, весна. Сади мов п’яні,

    хитає вітер дерева,

    і на Софіївськім майдані

    Богдана бронза ожива.

     

    І обірвавши вічний спокій,

    очей розкривши грізну мідь,

    у небо синє і глибоке,

    неначе кінь його летить.

     

    І розкидає піни клоччя,

    усе прискорюючи біг…

    А навкруги весна клекоче

    у фарбах теплих запашних.

     

    Веселі діти йдуть до школи —

    їх голосів дзвенить прибій —

    і, наче райдуга, навколо

    радіє Київ рідний мій.

     

    Мов у пісень квітучих зливах,

    серця здригаються до дна…

    Іде по вулицях шумливих

    всепереможная  весна.

     

    1945

    (Володимир Сосюра. Вибрані твори: В 2 т. Т. 1. Київ: Наукова думка, 2000, с. 354–355.)

    Вірш входив до збірки «Щоб сади шуміли» (1947). Більшість поезій книжки написані наприкінці Другої світової війни або в перші роки по ній. Це значною мірою пояснює світлий піднесений настрій збірки, адже після довгих років кровопролиття з’явилася надія на нове мирне і щасливе життя, образом якого постає квітучий сад.

     

    …Богдана бронза ожива. – Йдеться про пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі.

Пов’язано з листом:

Табличку з листом шукайте тут: